Процес приватизації досить трудомісткий, він включає безліч процедур. Сюди належать і підготовка всіх документів, реєстрація об’єкта в реєстрі. Розібратися у всіх тонкощах та нюансах процедури непросто, саме тому процес дуже часто затягується. Щоправда, якщо звернутися за допомогою до фахівців, то можна заощадити час та нерви. Адже опію є найціннішим ресурсом для людини. Набагато приємніше провести час із рідними та близькими, ніж стояти у черзі у державних органах. Із цим точно погодитися кожен.
А як відбувається процес приватизації будинків?
Процедура приватизації є перехід права власності на нерухоме майно до приватної особи від держави. По суті, приватизація відкриває власнику широкі можливості до реалізації своїх прав у плані розпорядження майном. Вона може відрізнятися в залежності від індивідуальних характеристик об’єкта, серед яких: площа заміського будинку, дата побудови котеджу або дачі, розташування.
Щоб приватизувати будинок, який було збудовано до 05.08.1992 року, слід розробити технічний паспорт та у реєстрі нерухомості зареєструвати право власності на нього. У цьому немає значення площа об’єкта. Така спрощена процедура є максимально зручною для власників житла.
Щоб встановити право власності на будинок (до 300 м2), період будівництва якого знаходиться в діапазоні 05.08.92-09.04.2015р. необхідно мати техпаспорт та реєстрація у спеціальному реєстрі. На всі будинки площу яких більше 100 м2 необхідно ще надати технічний звіт про конструкцію. Процедура дещо складніша ніж у першому випадку, але все одно досить проста. У принципі реалізація не така вже й складна.
Щоб оформити право власності на будинок до 300 м2, але який був побудований після 9 квітня 2015 року, доведеться попрацювати трохи більше. Почати процес доведеться з топографічної зйомки чи надання генплану певній місцевості (дільниці). Після цього слід подбати про розробку ескізу намірів щодо будівництва та паспорта будівельного. Далі вже потрібно підготувати всі документи, які є стандартними для процедури. До них належать: реєстрація декларації, технічний паспорт та реєстрація у реєстрі. Аналогічна процедура передбачена для будинків, дата будівництва яких була після 5 серпня 1992 року і які мають площу понад 500 м2. Але тут ще доведеться подбати про отримання містобудівних умов та зняття обмежень щодо забудови ділянки.
Останнім етапом буде надання всього пакету документів до Центру надання адміністративних послуг (центр обирається за місцем реєстрації житла) та заповнення спеціальної форми. Термін розгляду становить приблизно місяць. Після цього – реєстрація в Держреєстрі прав на майно.
Які документи необхідні для процедури?
Для ініціювання процедури приватизації власник житла має надати ІПН, паспорт та усі правовстановлюючі документи на ділянку. Після проходження всіх кіл пекла БТІ, Державної архітектурно-будівельної інспекції, ЦПАУ, власник отримує цілий перелік документів, серед яких технічний паспорт, витяг з реєстру прав на нерухоме майно тощо.
Які будівлі не підлягають приватизації?
Приватизувати можна далеко ще не всі об’єкти нерухомості. До таких належать ті об’єкти, які:
- зведені з порушенням норм будівництва (з такими порушеннями, які не можна виправити);
- зведені на ділянці, яка не оформлена належним чином;
- зведені на ділянці з приводу якого точаться суперечки або в тому випадку, коли сам будинок є предметом спору;
- розташовані на ділянці, на яку необхідно оформити спадщину.
Як дізнатися чи оформлений приватний будинок?
Отримати потрібну інформацію можна, зареєструвавшись на порталі “Кабінет електронних сервісів”. Також знайти потрібні дані можна із документації на право власності. Якщо дані було отримано до 2013 року, то в електронному варіанті їх немає. В цьому випадку треба буде звернутися до БТІ за місцем реєстрації об’єкта нерухомості.
Скільки коштує послуга приватизація особняку?
На ціну приватизації впливає багато чинників, серед яких область, район міста, площа ділянки, наявність документів, необхідні приватизації тощо. Найкраще делегувати це завдання професіоналам.
